Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.
У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої
обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір
розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі
закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний
із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище
підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових
дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з
них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період
українці віншували, колядували та щедрували – співали ритуальних
пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям. Умовно завершував
зимовий цикл святкових дат за сучасним церковним календарем - день Петра
Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими
визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.
Зимовий цикл українських свят:
4 грудня - Свято Введення (Третя Пречиста)
7 грудня - Свято Катерини
13 грудня - День Андрія Первозваного
14 грудня - Наума
17 грудня - Варвари
18 грудня - Сави
19 грудня - День Святого Миколая
22 грудня - День святої Анни
25 грудня - Спиридона Сонцеворота
1 січня - Новий рік. Новорічна коляда
2 січня - День святого Гната
6 січня - Святвечір
7 січня - Різдво Христове
13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя
14 січня - Новий старий рік та свято Василя
18 січня - Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)
19 січня - Свято Водохреща (Йордан)
20 січня - Івана Хрестителя
29 січня - Петра Вериги.
Комментариев нет:
Отправить комментарий